/Переклад та інтерпретація однойменної статті Тоні Еттвуда/
✔️Якщо ви проживаєте, навчаєте або працюєте з дитиною чи підлітком з аутизмом, дуже ймовірно, що ви помітили одну річ: кожний їх день характеризується боротьбою та виживанням.
✔️Вони часто відчувають дуже сильні емоції, включаючи тривогу, стрес, депресію та гнів. В деякі дні навіть найменший тригер, такий як погляд на людину з РАС, може викликати мелтдаун чи зрив.
✔️Вони повертаються зі школи катастрофічно втомленими, вони потребують декілька годин щоб полежати в своїй кімнаті та відновитися. Або вони занурюються в монітор комп’ютера, щоб впоратися з поганим настроєм.
Що відбувається? Чому наші підлітки-аутисти так «змагаються» з життям?
✔️У цьому дописі йдеться про 10 найімовірніших труднощів, з якими щодня стикається людина з аутизмом. Зрозумівши причини такого «виживання та боротьби», ми будемо здатні більш ефективно допомогти нашому учню або дитині з РАС.
🔸1. БУТИ ІНШИМ (ВІДРІЗНЯТИСЯ)
▪️Людина з аутизмом часто відчуває, що вона відрізняється від інших людей з дитинства, але зазвичай не розуміє, чому вона така.
▪️Через проблеми розуміння підлітки з РАС можуть використовувати деякі самопринизливі назви щодо себе, наприклад, «дивний / дивна», «псих» або «дурний / недалека».
▪️В школі дуже важко бути іншим, особливо якщо у тебе наявні соціальні труднощі.
Згадайте страшу школу: наскільки критичними, недружелюбними та жорстокими можуть бути підлітки один до одного.
▪️Під час підліткового періоду відбувається індивідуалізація людини, тобто становлення власної особистості, сепарація від батьків, набуття самосвідомості.
▪️Процес індивідуалізації часто характеризується намаганням об’єднуватися в групи з однолітками. Але дуже важко підійти до однолітків, коли ти соціально відмінний. Інші діти розуміють, що ти інший, ти це знаєш, але не знаєш, що з цим робити.
▪️Результатом може бути дуже низька самооцінка, погане самопочуття та відчуття безнадійності, що призводить до депресії та суїцідальних думок.
▪️Деякі підлітки з РАС реагують, заперечуючи наявність проблеми, компенсуючи це, наприклад, завищеною самооцінкою чи зарозумілістю, або можуть звинувачувати інших та поводити себе агресивно. У них часто виникають проблеми з гнівом.
🔸2. САМОРЕГУЛЯЦІЯ.
▪️Аутизм пов’язаний з відмінностями функціонування в лобних ділянках мозку, які відповідають за виконавчу функцію.
▪️Виконавча функція відноситься до набору когнітивних процесів, які містять в собі:
✔️здатність зосереджуватися на потрібній речі в потрібний час
✔️здатність переключатися між подіями
✔️здатність організовувати себе та свій час, планувати та розставляти пріоритети
✔️здатність утримувати задачу в голові під час її вирішення
✔️здатність гальмувати перші реакції.
▪️Підліток-аутист часто має труднощі з кожною з цих здібностей, що суттєво погіршує його здатність регулювати свої емоції та поведінку.
▪️Люди з аутизмом мають різкі зміни емоційного стану, діють імпульсивно, захищаються або уникають ситуацій, які викликають у них тривогу.
▪️Через порушення виконавчої функції, особа з РАС не може відчувати себе, опрацювати те, що відбувається, вчитися або вирішувати проблеми.
▪️Без належної саморегуляції підлітки з аутизмом втрачають контроль і через це відчувають ще більшу тривожність. Тому часто коли хтось не може контролювати себе, він зазвичай намагатися контролювати інших людей.
🔸3. СЕНСОРНІ ТРУДНОЩІ
▪️Однією з визначальних рис аутизму є наявність сенсорних проблем.
▪️Часто звуки – занадто гучні, світло – занадто яскраве, людину можуть дуже непокоїти певні аромати, текстури та смаки.
▪️Наявність, відмінної від інших, сенсорної системи також може вплинути на здатність людини відчувати біль та температуру.
▪️В результаті порушень сенсорної системи, виникає підвищена гіперчутливість або навпаки знижена гіпочутливість, наступає швидке виснаження та спостерігаються проблеми зі сном.
▪️Можуть існувати також труднощі з концентрацією та зосередженістю протягом дня через постійний фоновий стрес, який пов’язаний із спробами обробити вхідну інформацію.
🔸4. ЛЮДИ
▪️Якщо ви запитаєте підлітка з аутизмом, яка найбільша проблема в його житті, він може відповісти, що це – «Люди».
▪️Це означає, що люди часто непередбачувані, що їх важко зрозуміти та узнати, що саме вони очікують. Крім того, вони можуть бути жорстокими та не сприймати нейровідмінних людей, відштовхувати їх.
▪️Дослідження показують, що понад 90% підлітків-аутистів стикались з булінгом до 14 років, включаючи відмову однолітків від спілкування.
▪️Через це деякі підлітки з РАС досить рано вирішують, що всі люди «токсичні», тому краще уникати їх, аби залишатися в безпеці. ▪️Проблема в надто великому перебільшенні та гіперболізації: не всі люди токсичні і не всі будуть відштовхувати людину з РАС.
▪️Тому дитина або підліток- аутист потребують залучення інших людей в своє життя, включаючи друзів, наставників, батьків, братів і сестер, професіоналів та вчителів.
▪️Як сказав один підліток з РАС: «Я б надав перевагу тому, щоб залишитися одному, але я терпіти не можу самотність!».
▪️Дослідження та клінічна практика показують, що наявність лише одного друга може захистити підлітка-аутиста від погіршення його стану та врівноваження психічного здоров’я.
🔸5. ПРОБЛЕМА ПОДВІЙНОЇ ЕМПАТІЇ
▪️Людям з аутизмом важко зчитувати інших людей, розуміти їхні очікування та наміри.
▪️Ця проблема називається theory of mind («теорією розуму»), або когнітивною емпатією.
▪️Примітка: володіти когнітивною емпатією означає бути здатним сприймати як свої власні переживання (переконання, наміри, знання тощо), так і переживання інших людей, що дозволяє пояснювати і прогнозувати їхню поведінку. Іншими словами важливим аспектом теорії розуму є усвідомлення того факту, що власний психічний стан не дорівнює психічному стану іншої людини.
▪️Важливо зазначити, що людям з аутизмом не бракує емпатії (як вважалось раніше!). Але проблема полягає з двох сторін: аутистам важко розуміти не-аутистів, а не-аутистам в свою чергу важко розуміти аутистів.
▪️Унікальний стиль соціального спілкування аутиста може містити – зменшений зоровий контакт, відсутність міміки та жестикуляції. Це в свою чергу може призвести до того, що аутичну людину неправильно зрозуміють та навіть можуть вважати неприємною.
▪️Подібним чином аутист теж може неправильно інтерпретувати певні вирази обличчя, жести та тон голосу нейротипової людини як негативні та неприємні.
▪️Таким чином з двох сторін відбувається непорозуміння та несприйняття один одного. ▪️Що являється сигналом для аутичної людини припинити спілкування, при цьому відчуваючи себе теж неприйнятим.
🔸6. НАДМІРНЕ МИСЛЕННЯ
▪️Через труднощі соціальної взаємодії та виконавчу дисфункцію, людина з РАС схильна знов і знов переосмислювати багато повсякденних ситуацій та подій, при цьому шукаючи механізми їх подолання, які ще називаються копінг-стратегіями.
▪️При цьому думки виникають знов і знов в пошуках рішення.
▪️Це дуже цінна інтелектуальна навичка, яка дозволяє охопити та знайти безліч варіантів рішення, але якщо її використовувати постійно, то це призводить до надмірного мислення.
▪️Надмірне обдумування проблем може призвести як до виснаження, так і до «паралічу думки», коли думки блокуються і нібито припиняється їх відтворення.
Блокування думок веде в свою чергу до ще значно більшого рівня дистресу.
▪️При надмірному мисленні також з’являються відчуття наче від’єднання від свого тіла (дереалізація) і виникають труднощі з обробкою власних емоцій.
🔸7. АФЕКТИВНА ЕМПАТІЯ
▪️Незважаючи на наявність труднощів когнітивної емпатії (неможливість поставити себе на місце іншої людини), натомість люди з аутизмом можуть відчувати підвищену афективну емпатію.
▪️Так, афективну емпатію можна визначити як здатність реагувати на емоції іншої людини.
▪️Але при аутичній природі є певні особливості.
Афективна емпатія — це коли людина відчуває емоційне страждання та переживання іншої людини так, ніби це її власні почуття.
▪️В такий момент аутичні люди не в змозі зрозуміти як описати ці емоції, пояснити собі чому вони у них виникають, а також чому вони іх так яскраво відчувають.
▪️Дослідження показали, що багато аутистів відчувають біль інших людей набагато сильніше, ніж не-аутисти.
▪️Цей феномен отримав назву «гіпотеза надмірного збудження емпатії» (the «empathy over-arousal hypothesis»).
▪️Підлітки та дорослі з аутизмом описують, що вони часто почуваються пригніченими через емоційний біль та страждання інших людей і не мають уявлення, ні як впоратися з цими емоціями, ні як допомогти собі чи іншій людині.
🔸 8. АЛЕКСИТИМІЯ
▪️До 50% аутистів також мають алекситимію.
▪️Алекситимія буквально перекладається як «а» — відсутність, «лексі» — слова для «тимії» — емоції.
▪️Алекситимія – це труднощі у визначенні та описанні (вербалізація) як своїх, так і чужих емоцій та стану.
▪️Це також включає труднощі сприйняття власних тілесних відчуттів, пов’язаних з емоціями (інтероцепцією).
▪️При аутичному профілі виникають проблеми з розрізненням та інтерпретацією власних емоцій. По цій причині людина просто не здатна контролювати їх та управляти ними.
▪️Алекситимія пояснює той факт, чому більшість аутистів так швидко досягають критичної позначки агресії та самоагресії (за пів секунди від 0 до 100) по своєму «термометру гніву».
▪️Крім того, наявність алекситимії при аутизмі є фактором ризику розвитку тривожних розладів та депресії.
🔸9. ВІДМІННИЙ ПРОФІЛЬ НАВЧАННЯ
▪️Коли людина з аутизмом виконує тест IQ, можна констатувати певну різницю щодо відповідей між субтестами. Так в певних сферах вона має сильні когнітивні сторони, а в інших – суцільні прогалини та суттєві труднощі.
▪️Через нерівномірний навчальний профіль, аутичним людям важко виконувати нові навчальні завдання, навіть якщо вони дуже розумні чи обдаровані. Це й називається відмінним навчальним профілем при аутизмі.
▪️Бути «відмінним», «інакшим» учнем може бути дуже складно в будь-якому контексті: в школі, вдома, в соціальних ситуаціях, у суспільстві.
▪️Незважаючи на добре розвинений інтелект, підліток з відмінним навчальним профілем може відчувати себе обмеженим, нерозумним, пригніченим і навіть безнадійним.
🔸10. ТРАВМА АБО ПОСТ-ТРАВМАТИЧНА СТРЕСОВА РЕАКЦІЯ
▪️На жаль, люди з аутизмом мають тенденцію переживати часто травматичну або пост-травматичну стресову реакцію та мати відповідні розлади.
▪️Гостра реакція на стрес — тимчасовий розлад, який розвивається у людини у відповідь на незвичайний фізичний або психічний стрес (такий як загроза реальної смерті, серйозна травма або сексуальне насильство).
▪️Посттравматичний стресовий розлад — психічний розлад, різновид неврозу, що виникає внаслідок переживання однієї чи кількох подій, котрі ушкоджують психіку.
▪️Основними причинами психологічної травми при аутизмі можуть бути: булінг, цькування, залякування, жорстоке поводження, неприйняття.
Крім того, у аутистів часто може розвинутися посттравматичний стресовий розлад як реакція на хронічну травму. При цьому цей стан може бути недіагностований.
▪️Людина з посттравматичним стресовим розладом буде відчувати високий рівень підвищеної тривожності впродовж дня, недовіру до людей, болючі спогади про травматичні події та кошмари під час сну.
▪️Тому так важливо звертати увагу на подібний стан у підлітків з аутизмом та звертатися до психіатра чи психотерапевта для своєчасної психологічної допомоги.
🔻Резюме:
✔️Вказані труднощі були наведені для більш чіткого розуміння та усвідомлення аутичного профілю.
✔️Дослідження та практика доводять, що найкращою допомогою дітям/ підліткам та дорослим з аутизмом є наша ПІДТРИМКА.
✔️Коли ми надаємо постійну всеохоплюючу підтримку та розуміння аутичним людям, ми відкриваємо для них шлях до успіху та самореалізації.
📍Автор статті – Тоні Еттвуд, британський психолог, спеціаліст по високофункціональному аутизму та синдрому Аспергера
Джерело: https://www.facebook.com/NadiaEsmanova